Пр: Біла конюшина, біла конюшина,
Біла конюшина горнеться до ніг.
Луг вдягнувся в біле, луг вдягнувся в біле,
Луг вдягнувся в біле, наче випав сніг.
Сонце сходить вранці, сяють буйно роси,
Вперше розплітає дівчина косу.
Солов’ї хорами в лісі стоголосять,
Наче прославляють неземну красу.
Пара йде по лузі, взявшися за руки,
Зранку промінь сонця, верби освітив.
Пахне конюшина, в білім цвіті луки,
Промінь перламутром роси освятив.
А щаслива пара залишає казку,
Скоро їх чекає батьківський поріг.
Сниться конюшина молодим щоранку,
Наче серед літа випав білий сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827008
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Віталій Назарук