Я бути не змогла твоєю

Я  кожен  раз  все  згадую  тебе,
Мій  хлопчику  з  блакитними  очима.
Минає  літо,  осінь,  сніг  мете,
А  я  усе  не  розпрощаюсь  з  ними.

Твій  погляд  кожен  раз  манив  мене,
Від  нього  я,  мов  від  вина  п'яніла.
Було  кохання  в  серці  осяйне,
Воно  усе  життя  кохати  вміло

Роки  спливли  і  ми  уже  не  ті,
Та  кожен  раз  думками  я  вертаю.
У  те  кохання,  що  було  в  житті,
Усе  в  думках  так  добре  пам'ятаю...

Мені  ти  був  дарований  життям,
Мій  хлопчику,  із  юності  моєї.
Були  у  серці  ніжні  почуття,
Та  все  ж  я  бути,  не  змогла  твоєю.

У  тебе  вже  давно  своя  сім'я,
У  мене  теж  вона  була  без  тебе.
Та  не  забула  я  твоє  ім'я,
Згадаю  очі,  коли  гляну  в  небо...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827028
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)