Життя- війна..
Двобій понять,які весь
час у суперечці...
Любов і ненависть вже стали
У двобій...
Страшний двобій зі злобою
й коханням..
Кохання сильне,не згасає у душі..
воно лишає слід приємний
та солодкий...
А злоба - це жорстокість,вічне зло...
Не розумію,як ненавидіти можна,
людину,що була тобі близька,
з якою прожила щасливі миті..
Та зрозуміла,що кохати ти не вмів
Ти думав,тимчасово це все,так...
А я кохала,і тепер кохаю я..
в душі лишився шрам й розбите серце...
І лиш у снах і мріях я твоя,
лиш в задумах далеких,
моїх мріях,лиш там ти мій,а я навік
твоя...
Але ненависть взяла верх,перемогла
Ти зненавидів мене,угадаю я...
За те що я кохаю тебе сильно...
Що я живу тобою,дихаю тобою...
В двобою цьому злоба виграла,
Ненависть захопила твою душу..
Нехай..
Я не тримаю ж зла...
І назавжди тебе кохаю,колись твоя,
Тепер я вже одна...
І моя зранена,скалічена душа...
Тебе кохає,так тебе кохає..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827046
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Лілія Левицька