То не ключі пташині пролетіли –
То наші з мамою поранені літа –
Горіли ми, трудилися – не тліли:
І будні сірі знали, і свята.
Нам коси заметілі засівають,
Частіш п’ємо суєт гірке вино,
Адже життя легкого не буває –
Це добре знає кожен з нас давно.
Смакуємо життя ми щогодини,
Рятуючись від туги і нудьги,
Й високе ймення несемо «людина»,
Де вдосталь світла, доброди й снаги.
І хай сніги у нас обох рясніють,
Це не завадить більш любить життя…
Шкода, лишень, що маму бачу в сні я,
Й життя ніхто не вивчив до пуття.
21.02.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827079
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Ганна Верес