Було побудовано велике царство, яким правив цар Давид і його цариця Діана...
Нескажу вам, щоб там були пишні хороми, томущо цар сам був простаком та таким, що аж занадто, міг ходити по домах людей і вітаючись, цілував їм руки, ба навіть кланявся легесенько і роздаровував посилки привезені з інших країн, куди зазвичай їздили його слуги і сама цариця дуже любила подорожувати. Нажаль небуло у них діточок, через що вона дуже печалилась, плакала вечорами на його плечах і навіть знайшли лікарів травників, які намагалися вилічити різними способами, але ніякого результату небуло і ніхто незнав причини і якось одного разу Діана запропонувала, щоб той взяв собі за дружину якусь гарну дівицю, що жила в їхньому царстві і може тоді йому родить первістка, а сама Діана буде бавити, як ніби власних... Сочатку цар подумав, що вона вже просто сходить з розуму і згодом згадав, як він одного разу побачив ну дуже вже красиву, чаруючу дівчину, яка збирала трави і ще й так подивилася на нього ніби щось знає і таким пронизливим, хитрим поглядом, правда він тоді неподав ніякого виду, що зацікавився нею, тепер він розказав Діані, що міг би бути разом з тою дівчиною, яка йому здалася такою неземною і доброю, привітною!!!
Щось защемило у грудях, коли було об1явлено другу нову жінку для Давида і звичайно, що всі раділи і надіялися, вірили, що нарешті будуть діти і справді чарівна Варвара вже ходила із животом, який так їй личив і ці незабутні щирі, сяючі очі і невинність, наївність, світлість і чистота, а як вона любила мовчати і тихесенько чимось займатися, наприклад вона дуже любила вишивати різні узори на тканинах із яких потім робила картини, які ще любила оздибити бісером чи іншими деталями, але нетак все просто, адже треба було ще знайти вчительку, яка б навчала і саме тому аж сама Діана поїхала в одне місце, де жила знаменита рукодільниця і попросила за винагороду навчити Вар1ю такому мистецтву... Проходили роки, вже було троє дітей у царя, який нетямився від щастя, але Діана чомусь поникла, бо вони тепер стали чужими людьми і навіть інколи жаліла, але дала собі спокій і змирилася з долею і тут одного разу почула, що десь там є один чоловік, який лікує від безпліддя і без сумніву все для себе вирішила і зібравши необхідне, помчалася на повозці до того лікаря. Непройшло і року, як Діана повернулася з животиком і ні ви тільки неподумайте нічого такого, адже там вона ще й познайомилася з Артуром в якого закохалася по самі вуха, тепер вона переїде жити до нього, а Варвара стане царицею... Ось така непроста історія спіткала наших героїв і можна ще і ще писати про їхні пригоди, але мабуть на цьому ми зупинемось і можливо колись вийде фантастичний роман про царство...
Кінець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827091
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2019
автор: Ліза Май