Ніжність їй дарували колись. (Переклад з Виктория - Р)

Так  болить  моє  серце  чому?
Сльози  ллю  у  зім'яту  платину.
Позабув  Ти  мене,  як  чомусь,
Забуває  забавку  дитина.

Від  нудьги,  від  печалі  і  страху,
Я  з'їдаю  себе  зсередини...
Мов  чорти  привели  вже  на  плаху,
І  прийшла  вже  остання  година.

Так  палає  і  рветься  у  вись,
Ще  воліла  й  щоб  горя  не  знати.
Ніжність  їй  дарували  колись,
І  навчили,  як  вірно  кохати...

Та  було  все  якось  в  один  бік,
Розцвісти  вона,  навіть,  не  встигла...
Так  самотньо  їй  вже  котрий  рік,
Ні  Кохання  ні  Щастя  не  видно...

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826951

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827143
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.02.2019
автор: М.С.