Вдарив пролісок і дзвони по лісах,
Хмаринами відбилися у небі.
І першим заспівав садковий шпак,
І жайвора почувся ніжний щебет.
Весняна пісня линула з небес,
Крильми він розганяв у дапі хмари.
Весна співала, наче край воскрес,
Вона поволі одягала чари.
Проснулося кохання у душі,
Повітря розривало серце навпіл.
Світилися юначі міражі,
Зростали крила, думав, що я сокіл…
Що робить із людиною весна,
Дерева й ті говорять про кохання.
Іде весна – красуня чарівна,
Яка єднає чари і страждання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827253
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2019
автор: Віталій Назарук