* (Т.) радості мої всі – у тобі!..
Я в надії знов: вагітні дні весною!
Серце чує, як любов парує рими:
Розіп’ятий поцілунками твоїми
Від кохання воскресаю над тобою!..
* (Л.) а чи вдасться?..
Відпущу тебе назавжди, відпущу,
Сам з полону повернуся я твого.
Що ж, в житті буває й так... – Та я навчусь
Не кидатися в кохання стрімголов!
* (Н.) «а зелені оченята – мов люстерки щастя!»
Твої очі знову – кольору капризу,
В серці барв лукавого, милого – і злого!
– Прагну всього – і
лечу, лечу донизу,
У бентежну прірву серця-скарбу твого!
* (Н.) клятва останнього дня:
так і впали ангели. а я? – я ж із глини!..
Життя дам в заставу, втону у цій згубі – з тобою! –
І раю зречуся, а в свідки я ангела визву,
І він поклянеться і небом, і світу любов’ю,
Що душу віддав би – за очі у колір капризу!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827341
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2019
автор: Касьян Благоєв