Дарма ти думала, що більше більше крил нема.

Я  ще  літатиму.  
Ні,  чуєш,  я  лечу!
І  попри  біль  мою  й  смертельну  втому  -
Здіймаю  крила  в  благодать  часу
Лечу  мерщій,  лечу  додому..

Дарма  ти  думала,  
що  більше  більше  крил  нема.
Оо,  вони  пір'ям  швидко  обростають.
Нічого,  що  на  дворі  ще  зима.
Весна  прийде.
Уже  прийшла.  
Я  знаю...

Живу  і  житиму.  
І  шлях  увесь  пройду.
Най  боляче.  Перетерплю.
Нiчого.
Та,  може,  трохи  світла  донесу.
Хоч  трохи.
 Трохи  світла  возьму  з  дому...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827565
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2019
автор: Марк Маламура