Все зрівноважує Весна.
Вчорашнє пророста в майбутнє...
І де поділась сивина?
Та й хто сказав, що див нема?
Вона в тобі всякчас присутня!
Все зрівноважує Закон.
Була зупинка тимчасова...
І кожна станція - не сон!
Хто справжнім був - прийме з долонь
любов - оплату, велич Слова!
Все зрівноважуємо ми...
Сумлінням, щирістю обіймів!
Дай руку! Йдімо до Весни...
Так кожен з нас - чиєсь прозріння.
03.03.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827655
Рубрика: Нарис
дата надходження 03.03.2019
автор: Іванюк Ірина