Додому… Знову їду я додому…
Несе мене з собою вдаль швидкий експрес...
Летять повз мене за вікном поволі
Луги й поля, ліси... Вгорі блакить небес…
Додому... Знову їду я додому ...
Туди, де виріс я, зробив де перший крок...
О, скільки ж днів уже спливло потому?...
Мабуть, що стільки, як на небі є зірок ..
Додому... Знову їду я додому...
Сиджу, вслухаюся в мелодію колес...
Вже зовсім скоро, вранці, все знайоме
Побачу я: вишневий сад, і річки плес...
Додому... Знову їду я додому...
Душа співає, мов той соловей в гаю...
Вже бачу стежку до свого порогу...
Нарешті, знову, опинився я в раю…
Анатолій Розумний
04.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827839
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.03.2019
автор: Анатолій Розумний