- Спогади, якими ж вони бувають різними, на смак, дотик, слух і зір, - думала малесенька Касічка. Вона дуже любила писати вірші, співати, малювати, а ще філософствувати, навчати, мудрувати, коли хтось щось робив нетак по її особистиму погляду... - Як я люблю свою Іриску і Зіка, а ще так хочу жити у власному будиночку і тримати там кучку тваринок, які б годували мене, - зітхаючи, повідала матері свої погляди, плани. Йшов час, кожен день справи якісь, роздуми і ось вже виросла наша Касія і хлопці вже залицяються, демонстративно показуючи себе у всіх своїх перемогах, якостях, переваг, мужності та красі... Касія вже досить давно мала свої прибутки, тому просити у кось невміла та і нехотіла, розуміючи, що хочеться чим скоріш стати серйозною панною з власним домом, сім'єю. Недавно відкривши для себе нове хоббі, сиділа днями, ночами над пошиттям іграшок, так, як надходили закази і тут зародилася ідеї, для пошиву одежі і тут же взяла папір і креслила фасони, образи, які їй дуже подобались.... Настав день розписки з Кевіном, чудовим, ввічливим парубком, який вже більше незміг жити без неї. Вони переїхали до його нового дому, облаштувалися і щастя на них чекало не за горами... Бувши в положенні, вона випустила дуже гарну дитячу колекцію і всі нахвалювали, розкупляли, ну а жіночі спидниці з рюшами, круживом, платтячка та блузи, були затребуваними. Картини, а які ж були вони гарними, блискучими, а ще пісні і мелодії до них просто чарували, всі вже знали відому рукодільницю....
Кінець...
*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827896
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2019
автор: ПашкаPashka