– Ну от і все! Став світ мені не милим.
Жеврію від журби на самоті.
З очей сльозинки котяться зрадливо
Й ніхто не допоможе сироті.
Раніше хоч була сестричка Мірра.
Моя розрада в сірому житті.
Але колись їй вельми пощастило.
Живе відтоді у люблячій сім'ї.
А я одна лишилась в сірій клітці.
Нестерпна туга серце люто рве.
Живу, немов у звитій павутинці
Й ніхто чомусь не визволить мене.
Ніхто не приголубить, не обійме.
Не скаже: – "Ти - найкраща на землі!
Пішли зі мною, Моллі! Ти потрібна!
Ти так потрібна, сонечко, мені."
Вдивляючись удаль крізь сірі ґрати,
Так мрію лиш почути ці слова.
Але вам мушу, панство, розказати,
Тут тишу лиш порушує сова.
Піду, мабуть, раніше ляжу спати,
Бо час спливає швидше уві сні.
Ще трохи почекаю, зникнуть ґрати
і друг за мною прийде навесні.
07. 03. 2019 Л. Маковей (Л. Сахмак)
ЦУЦЕНЯТКО РЕАЛЬНЕ! ХТО ХОЧЕ ЗАБРАТИ, ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА ТЕЛ. 096 32семь 94 92. КУРАТОР - СНІЖАНА. ЦУЦЕНЯТКО ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД КИЄВОМ.
Моллі померла в клініці 20. 04. 2019 року під час операції зі стерилізації.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2019
автор: laura1