Коли весняні небеса дарують сердцю живучого соку,
Я покидаю всіх днів моїх невігластво й мороку
Аби до ладу пригадати юність - радість вічну..
Бо грає р*яно неба синь обічна...
А самодіяльна пісня мого друга студентських років хай потіше доброзичливою посмішкою: https://www.youtube.com/watch?v=3ozVTmjMmic
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828191
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.03.2019
автор: Сумирний