[i]Шону Маклеху Патріку – ірландському
дивакові з руською душею
[/i]
Радієш сонцю, мій ірландський друже!
Не зустрічав тебе уже давно…
Скучаю за високим штилем дуже,
зеленим білих віршів полотном.
Бурхливо-прохолодно-ніжним морем
із видом сивих замків, як і ти.
Дивує щира українська мова,
що навела з русинами мости!
Вже другу сотню топчеш торфовище
за себе і за батька… Молодець!
Всього було, та й зараз вітер свище
над головою, й це ще не кінець.
Бо недарма ж говорять мудрі люди,
що суть життя – постійна боротьба.
Хай святом стане пересічний будень
і довго ще зове твоя труба!
08.03.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828208
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Олександр Мачула