Мавка

Питав  у  лісу,  де  вона  живе,
і  починав  шукати  з  понеділка.
Нервові  пальці  брали  за  живе
сопілку.

На  вулицях  пустих  її  шукав,
в  нічних  кафе  і  на  автозаправках.
І,  в  очі  зазираючи,  питав:
"Де  Мавка?"

Питав  у  лісу,  де  вона  живе.
А  ліс  мовчить  і  кається.  Світає...
І  тільки  Той  один,  що  греблю  рве
все  знає.

О,  не  журись  за  тіло...  То  пусте!
Вона  завжди  і  всюди  за  тобою.
Вона  жива.  І  в  квітні  проросте
вербою!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828258
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Ольга Криштопа