Радій тому, що сонце й небо бачиш
І холод відчуваєш, і тепло,
Не будь скупим, сердитим, необачним,
Поки життя твоє не відцвіло.
Зимі радій і осені, і літу,
Радій весні й кожнісінькому дню,
Бо лише раз живеш у білім світі
На крилах долі, створюєш рідню.
Нехай волосся в сивину вдяглося,
То не біда – радій новій красі,
Добру радій, що в серці збереглося,
І ранкам, що проснулися в росі.
Живи і не тому, що жити треба,
Знай, доля твоя світу не чужа.
Живи, щоб світ не нарікав на тебе,
Й щоби твоя не краялась душа!
17.01.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828264
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Ганна Верес