Хто ті двоє,
Що сяянням зваблюють ніч,
Що гортають паланням листи книги долі,
Що вкривають цілунками клин протиріч
І поєднують душі нитками любові?
Хто ті двоє,
Що кличуть себе на ім’я
Незбагненне, незнане, нечутне, недишне:
- Безумовностейтвій!
- Безумовнотвоя!
Те ім’я, що послав їм на щастя Всевишній?
Хто ті двоє,
Що прагнуть летіти увись,
Обірвавши себе, як гардини з карнизу,
І вітрилами стати, аби здійнялись
Кораблі, що очікують пристрасті бризу?
Хто ті двоє,
Чиї спраглі ласки тіла
Один одного тягнуть назустріч магнітом
Аби вкотре без хмизу кохати дотла –
Й світлом звабити ніч на продовження світу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828271
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Серафима Пант