Доки прекрасне буде в світі,
Залишатимось і ми.
Неначе ранні квіти,
Розквітаєм на весні.
Народились квіти в зимку...
Під снігами в заметіль.
Не помремо, хоч і в'янем!
В путах слова:"Хто, куди?!"
Це не тому ,що всі раби...
О ні , питають , п'ють та замерзають,
Вільні люди , волі праведно шукають,
Та не знаходять (дивина ),
на чужині в ярмах помирають ... тримаючи у руках пісок(!)
Пісок дорожчий ніж життя.
Принесений від батьківщини...
Не справедливим є буття .
Чи справді квіти помирають?
Ні .Вони всі знову виростають. .
Але помирають у брехні.
Неначе на морозі,замерзають на вікні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828280
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.03.2019
автор: Філарет