Твої очі палали. Пекучий пісок,
Мов крізь пальці красуні Балкі́ди,
Молоком обтікав бурштино́вий сосо́к
І засмаглих грудей піраміди.
Твої очі палали. В них цар Соломон
Свою душу спалив на останок -
До вогня́них очей він потрапив в полон,
Хоч і мав кілька сотень коханок!
Твої очі палали. Полохливі вогні
Загасить намагалися сльози.
В тій борні, як у небі – здавалось мені -
Розгортались справжнісінькі грози.
Твої очі палали. Крізь віки Ти прийшла,
Як крізь морок приходить проміння.
На дніпровськім піску наші спраглі тіла
Намагались здолати сумління)))
Твої очі палали. Нестерпний вогонь
Ніби плавив у го́рнах залізо.
Виростали з піску, що зсипа́вся з долонь
Піраміди славетної Гізи.....
* Балкіда - справжнє імя цариці савської, яка згідно іудейській легенді звабила, таки царя Соломона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828308
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2019
автор: Сергій Прокопенко