У цей день згадалося, як навесні далекого вже тепер, минуловікового 1994 року мені потрапила до рук маленька книжка-метелик. То були вибрані твори Тараса Шевченка німецькою мовою... Згодом я дізнався, що видання те здійснили за принципом самвидава небайдужі працівники музею Т.Шевченка у Каневі. Саме тоді Україну відкривали для себе і соїх держав європеські іноземці. Я пригадую той час, коли і я відвідував Тарасову гору - було багато туристів із Німеччини, Австрії, Швейцарії... Вони привозилися пароплавами класу ріка-море... Були такі блискучі лайнери, із музикою, гідами, ресторанами, класом...Думається, що книжка добре йшла у світ широкий, закордонний. А нині взнав із і-нету і про те, хто ж саме дотичний був до такого нині раритету: О.Апальков підібрав розлогу вибірку вдалих на його погляд перекладів, котрі інверсовані були українськими поетами та культуртрегерами, що добре володіли мовою Гьоте, написав коротку біографію Тараса та декілька слів про значення його поетичного таланту, Людмила Чорна віддрукувала тексти, у свої вихідні дні, на друкарській машинці із латинським шрифтом (це було напів легально, адже, як сповіщає джерело https://www.facebook.com/zeitglas , така машинка була лише у природничому заповіднику м.Канева), а Мар*ян Піняк ( він нині дирекствує на музеї) відбив достатню кількість світокопій та уклав їх до книжковвої форми... Усе робилося "вручну"... Правду, знати кажуть, що добра справа - завжди була у пошані... А книга, навіть сама простенька за візуальними показниками, - шлях до сприйняття вічного плину життя! Тож, подякуємо її творцям і промоуторам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828535
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2019
автор: Сумирний