Життя тугу пружину
Накручує весна,
Палаючу жоржину
Дарує всім вона.
Замет крихкий без весел
У вічність відплива,
А хтось малий зелений
Під снігом ожива.
Струмочок повен сили,
Спріваючи біжить.
Синичка поклонилась
І попросила пить.
В полоні сонцепаду,
Де сплять старі дрючки,
Зібралися на раду
Червоні козачки.
Надумав камінь сонний
Дихнути - і ожить,
Бабуся на осонні
Присіла відпочить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828565
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.03.2019
автор: Іван Демченко