Він мовчки плава в своєму горі,
Ковта таблетки і спить без снів,
Згоря душею, згаса поволі,
Але не в змозі спинити біг.
Війна пройшлася мільйоном берців
По всіх клітинках його душі.
Чисельні шрами по всьому серцю,
Життя з шаленістю на межі.
Він мовчки б'ється з безмежним сумом,
Несамовито іде у бій.
Ніхто не знає, про що він дума
І як витримує дикий біль.
~~~
Вона не знає, про що писати.
В душі пустеля, у серці - ніч,
В думках - вчорашніх новин цитати,
Бажання плакати долілиць.
Війна пройшлася сталевим траком
По всіх куточках її душі.
Уламки щастя з дірявим дахом
І глузд із мороком на межі.
Вона не знає, про що сказати.
Все існування - суцільний бій.
Всі почуття вже давно заклякли.
Лишився тільки німотний біль.
~~~
Війна іде по живих і мертвих,
Нівечить долі, тіла, життя.
А хтось не бачить її уперто
У стінах власного небуття.
23.11.2016
На фото - будівля міськради м. Торецьк Донецької області, зруйнована під час бойових дій у 2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2019
автор: Юлія Ебервейн (Захарченко)