Я знов пишу і все не те,
Якесь наївне та пусте.
Тут більш немає висоти,
Ні змісту, слова теплоти.
Я не літаю у віршах,
Не бачу сенсу у словах.
Порожній все-таки стакан,
Тут на столі й усе обман.
Тебе нема й мене також.
Все буде добре? Далі що ж?
Знов рима, проза, лиш слова?
Десь вийде книга ще нова?
Можливо вийде та пуста,
У ній німі мої вуста.
Я не радію, не кричу,
За муки болем не плачу.
Й ти побачиш, зрозумієш,
Може мить про нас помрієш.
А я напи́шу вірші ті,
Вже не наївні, не пусті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828995
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2019
автор: Наталія Мосійчук