🐊♖ у тихій-тиші, тихо голову схиляю
й страшенна біль, на серце наляга.
любов до мене виплила з туману
і знов у тишу-тихую втягла..
.
німіє вечір в розквіті конвалій,
у грудях, щось постукує у ритм,
любові непотрібно тих регалій,
любові непотрібен алгоритм!
.
її не візьмеш в рамки, наче фото,
не затиснеш в безлюдності душі -
вона зігра тобі на різних нотах
акордами, що тягнуть на вірші.
.
мажорні чи мінорні можуть бути,
усяко, іще гратимуть тобі,
та ти не зможеш звуків тих забути
хоч часом ті мелодії й сумні.
.
огорнена незвіданим серпанком,
крізь полум'я одвічного вогню,
вона тебе розбудить ранім-ранком
і пісню, знову, розпочне свою. ✌💣
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2019
автор: Марк Маламура