[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=L06M4WPLqH0[/youtube]
Дивлюсь на небо - хмари табунами,
Весь час спішать в незвідані світи.
Я поглядом лечу услід за вами,
Бо по землі призначено іти.
Цікавість іще більше розбирає:
Куди налаштували ви свій шлях?
У нас, бува, безкрилі теж літають,
Лиш ті, хто забувають слово страх.
У них гаряче серце - однозначно,
Із проріззю людської доброти.
Літати поряд з птахами не страшно:
У справах досягають висоти.
На вигляд не сіренькі малі птички,
Бо погляди у них, як у орла,
Вони бувають й ростом невеличкі,
Людська їм шана сили додала.
Дивлюся за такими я в польоті,
І радості моїй немає меж.
Та жалко тих, хто падає при взльоті...
Так боляче, як з висоти впадеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829019
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2019
автор: Н-А-Д-І-Я