Сиві тумани на землю упали,
Омились сльозою гіркою вони.
Блукали по світу, щастя шукали,
Та все потрапляли в тенета пітьми.
На осліп шукали того світанку,
Що сонечком зійде у дивній красі.
Будуть тумани чекати до ранку,
Як промінь зігріє, розчиняться всі.
Серед туману у чистому полі,
Блукало кохання твоє і моє.
Любить - не любить гадало на долю,
А там десь у лісі зозуля кує.
З тобою ми поруч з нами кохання,
Гаряче і міцне і лише на двох.
Не заблукає воно у тумані,
Не кине у серце тривогу думок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829110
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)