Він був простий собі хлопчина..
Зростав, навчався, бігав,грав..
Любив сім'ю і любив Бога.
Жив так,аби не шкодувать.
Він жив по совісті законах.
За що добряче поплатився у житті.
Коли війна прийшла в його країну..
Він не змовчав, він і не побоявся..
У добровольці записався..
Він клятву дав,що не візьме..
У руки зброю,бо вона вбиває..
Казавши,я не зможу так.
Я краще буду солдат рятувати..
А не вбивати,не вбивати..
Крізь біль і сльози він мовчав..
Боровся із собою.. Коли свої
його вже проклинали, і били,
зневажали,зневажали..
Він своє знав,він своє знав..
Що не візьме у руки автомата..
Він все пройшов,добивсь,чого так прагнув..
І дозвіл бути на війні...
Отримавши,був радий..
Коли ішли на висоту, не знали,
чи вернуться..
Він під вогнем,розривами гранат..
Носив солдат,поранених на плечах..
Коли всі йшли..назад всі йшли..
Він залишився інших рятувати..
Він цілу ніч і цілий день не зволив
придрімати..
Іще одного,ще одного,дозволь же,
Боже,врятувати!
Він витягнув із пекла сімдесят,
солдатів,що на смерть лише чекали..
Він все зробив,він захистив..
І сам не здався.. Він зберіг...
Зберіг ту свою клятву..
Тим самим він в собі зберіг..
Людину.. І солдата..
Надихнув образ реальної особи Десмонда Досса,в честь якого зняли фільм "По соображениям совести". Десмонд Досс,врятував безліч людських життів,не зробивши жодного пострілу. Також цей вірш,не дуже вдалий,але пов'язаний з українськими незламними солдатами,лікарями,які попри все зберігають клятву Україні,та залишаються справжніми людьми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829162
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2019
автор: Лілія Левицька