Зімкнулись губи, стиснута душа…
Говорять в мить таку лиш очі
Ледь чутно літня жінка в храм ввійшла…
А з нею страх від снів пророчих.
В німотній тиші серце стугонить
На волю вирватися хоче…
- Скажи, о Боже, як війну спинить?...
з сльозами на очах, шепоче…
Стікає струмінь воску із свічі,
Сльоза у борозні обличчя…
За сина мати молиться, йдучи
що крок, то до ікон поближче
Мов бита чайка, руки до небес...
- Йому ж ще жити і любити...
Прошу,... щоб лід в ворожих душах скрес,
бо ж Бог і люд будуть судити...
Почуй, Всевишній, матерів слова!
В серцях їх болю на століття.
Надія й віра в молитвах жива
За мир і землю у суцвіттях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829343
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 17.03.2019
автор: Любов Таборовець