ВЕРЛІБРИСТ

Він  був  поетом,  але  писав  у  прозі,
Де  вірш  втрачає  ритм,  форму,  риму,
Де  все  без  меж,  життя  в  тяжкій  дорозі.
Він  у  поезії  був  нещасно  вільним.

Його  конали  біль,  переживання,
І  що  не  вірш  -  нова  трагічна  драма.
Він  вже  давно  безвірив  у  кохання,
Лише  вірші  -  на  долю  всю  програма.

Він  так  хотів  римовано  писати,
Та  всі  уміння  увінчались  цвіллю.
Ось  так  йому  приходилось  страждати,
Бо  в  його  чорному  житті  всі  вірші  білі.

Його  талант  навколо  не  сприймали,
Усе  життя  понівечений  хист.
Печаль  і  смуток  ранили,  вбивали.
У  віршах  плакав  самотній  верлібрист.

Він  був  поетом,  але  писав  у  прозі,
Та  у  поезії  був  нещасно  вільним.
Та  раптом  стрітив  кохання  у  дорозі,
Він  підкорив  найбільше  щастя  -  риму.

17.03.2019
Віктор  ОСТРОУХ  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829351
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2019
автор: Віктор Остроух