Туман у січні сніг задумав їсти.
Але спочатку перетолочив,
Перемісив його на сіре тісто
Й почав плести, крутити калачі.
Вовтузився і так, і сяк, і боком,
Бо не вродився з нього віртуоз.
Пихтів, аж поки трапився курйоз –
Поласився на зліплене мороз.
Від радості, хитрющий, аж зацмокав.
Дихнув – і калачі оті попік,
Щоб мати пригощання на пікнік...
І ось гуляє з хвищами за містом.
Туману ж там не вистачило місця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829378
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2019
автор: Ніна Багата