Розфарбуй моє місто, художник!
Хай фарби стікають по стінах!
Хай тепле проміння заливає у зливу лиху!
Хай у зорях яскравих сніжні й срібні повір'я
Затанцють, мов щастя, і на моєму даху...
Розфарбуй мої вікна, ніби із них, як завджи,
Знов сміються мені його добрі і щирії очі.
Намалюй мені світ, у якому не буде біди,
Де ввімку собі день серед найдовшої ночі...
Намалюй мені посмішки, щирі обійми і руки ,
Щоб вони пеленою ховали від болю і зла,
Щоб вони рятували від щему сердечного муки.
Й розліталась по світу від спалищ минулих зола.
Намалюй цуценят і дітей...От там радості сила!
Щоб до сліз, щоб аж душу мені стрепенуло!
Намалюй мені рідних,живих... І тих, що не долюбила...
Намалюй , що важливим було, а я просто того не збагнула....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829397
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2019
автор: Юлія Ганненко