1. Плаче мати, від сльозин
Все лице, мов маків цвіт.
Був один у неї син –
Смерть на нім поклала міт.
Добровільно він пішов
Боронити край верби.
Там сепар його знайшов,
Тіло кулею пробив.
ПРИСПІВ:
Не рви, матусю, жалем сни.
Твій син пішов одразу в рай.
Героєм був, пишайся ним.
За нас поліг, за рідний край.
2. Був у мами син – нема.
В дім ніколи не прийде –
Ні як сніг піде кружма,
Ні як вишня зацвіте.
Нині там його лице,
Де небесний сад і луг.
Заслужив на місце це,
Віддамо йому хвалу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)