Ця пустота помішана з печаллю
Такий собі не сонячний коктель.
Ця сірість втиснута в убогість
Кругом бомонд,реальністю в туман.
Ця пустота з зими не вийшла
Весна не вдома,п"є на будершафт.
Зима з проталин лебединим кличем
Проміння тисне смуток вдаль.
Ця пустота зцілована чужинцем,
А в ній душа підбитий птах.
З неволі вирветься жар-птиця
Свобода, то безмежний шанс.
О,ця зпустошеність кохання
З чекою зради у руках,життя
не казено у феї,а відзеркалення
себе фонтомний час.
О,ця мембранна пустота
Із імпозантним видихом у космос
Зіниця поміж брів"ї у чола
І місія твоя бере початок.
О,ця зависша пустота
Тобі уже і не подруга
Ця твердь свободи,щось із небуття
Не виверне і вивороті честі.
18.03.19р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829609
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Плискас Нина