Добра не чекає,
Бо точно він знає,
Що тепло і добре
Де він не буває.
Від їжі не ситий
Знов мерзне він літом.
Дивується й заздрить
Щасливим і ситим.
І тягне мов гуму
Зажовану думу:
Чом добре в сусіда?
Чом щастя є в кума?
Ніж інших судити
Час ділу вділити,
Й давно своє власне
Міг щастя створити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2019
автор: Сергій Рівненський.