О Маестро, мій милий Майстре!
Композитор моїх мелодій,
Інквізитор сваволі плоті,
Хуртовина в моєму літі
Із пелюстя прозорих квітів.
Цій любові любов позаздрить.
Ти – спокуса моя і пастир.
Наодинці з тобою, отче,
Наче сон у вісоні ночі –
На обтинках її блакиті –
В унісоні злилися миті,
Пролунали в єдиній ноті
Поліфонії двох рапсодій,
Полатати вісон – не злочин.
Оверлочити ніч не хочеш?!
О кохання моє рахманне,
Що в оману мене не манить,
Що дурманом не лине в душу,
У веригах обійм не душить,
Дуже вільне і вірне дуже…
Я тобі маргаритки, муже,
Покладу в сторінки роману,
Отамане мій, о тумане!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829712
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2019
автор: Марґо Ґейко