Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829164
Яскраве сонце заглядає
і весну-красну закликає:
“Ой, веснонько, приходи,
чекають уже ліси.
Ждуть дороги і міста,
через Дніпро три моста,
та уже й всі інші ждуть,
всюди промені дійдуть.”
Глянув промінь у лісок,
де лежить іще сніжок,
і сухий укрив листок
злежаний отам насток.
На просторі видноколу,
синьому неначе море,
швартувались кораблі,
не пливуть вже нікуди.
А є такі, що пливуть,
синю хвилю додають,
а як хвилі синява,
то буде скоро весна.
Небо синє і блакитне,
храм та іще вежі видно,
білий він неначе сніг,
а над ним – небес блакить.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830993
20.02.2019-22.03.2019.
Світлини Ігора Винниченка:
“Весні дорогу?!”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10210659864492336&set=pcb.10210659866292381&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830050
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 22.03.2019
автор: Светлана Борщ