Я - жінка,
Вже одиначка,
Ще жвава,-
Хоч не козачка...
Я - мама,
А ще бабуся,
Я - теща,
А ще й свекруха...
Я - сваха,
Ще й прабабуся,
Я - тітка,-
І цим горджуся!..
Я - мудра,
Та не хвалюся...
Я - Правда,
і не сварюся...
Я - Совість,-
І цим пишаюсь,
Як квітка,
Я усміхаюсь...
Я - осінь,-
вже сиві коси...
Я - просинь,
І не морозю...
Я - зима,
А люблю літо,
Я - тепло,
І сію квіти...
Я - вільна,
І маю друзів,
Я - сильна,
В своїй окрузі...
Я - душа,
Буваю сумна...
Як весна,
Я не німа...
Як верба,-
Ковтаю сльози,
Не люблю,-
Морози й грози...
Я - слово
Кожне плекаю,
Як море
Води плескаю...
Все хиже
Я відкидаю,
Все добре
Я прославляю...
Я - вчитель,
І зла не маю,
І правди
Дітей навчаю...
Я - вогонь
Несла по світу,
А печаль
Віддаю вітру...
Я маю
Свої діяння...
Я пишу
Людям послання...
У них є
Ще сподівання...
Я плачу,
Бува й страждаю,
А слабшим
Я помагаю...
Слабості
Я також маю,
А болі
В собі ховаю...
Я - жінка,
Не молодая,
Я мрії,
Й надії маю...
Все добре,
Ще й краще буде,
Я вірю -
Війни не буде!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830131
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.03.2019
автор: геометрія