найважче - усвідомити, як за спиною не раз, не два зраджували.
і коли бачили, знали, й мовчали всі.
лізли фальшивими усмішками, тиснули тупими порадами.
і ніхто не сказав, що блядство у тебе в крові.
і ніхто не сказав, що совість дрібними монетами
що руки твої забагато інших торкались рук.
я ділилась з тобою думками, надіями, злетами.
а ти стільки приніс грандіозно великих мук.
усвідомила врешті: я й не знала, на що підписуюсь.
я і близько не бачила стільки підступних змій.
і з життя, і з думок я навіки тебе викреслю.
та різиця яка: ти ніколи не був тільки мій.
твою душу не знаю, чи пекло, чи Бог двоїть.
я боролась за тебе, допоки були сили.
бо ніхто не сказав, що блядство у тебе в крові.
я спокійна в одному: що завжди щиро тебе любила.
7.10.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830151
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2019
автор: blackberry_poems