[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=who6w66wm6M
[/youtube]
Приходить в поле ранок швидше,
Чи так здається це мені?
Іде не поспіхом, а тихше,
Не піддається метушні..
І обережно перший промінь
Цілує землю, що ще в сні.
Лиш де-не-де пташиний гомін,
Розбудять тишу їх пісні..
Туман покотиться клубками,
Спаде із ночі ця вуаль,
Полине десь понад ставками,
Такий прозорий, як кришталь.
Я прислухаюся до вітру.
Йому не спиться теж в цей час.
Він дума: красить цю палітру,
Бо новий день із ним почавсь.
Пірне з розгону в мої коси,
Зірве з плечей легенький шарф,
Зіб"є із трав пахучі роси...
Можливо, в грі його весь шарм.
А ми удвох, як зачаровані,
Все дивувались цій красі.
Від буднів сірих тут врятовані,
В щасливий день йшли по росі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830221
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2019
автор: Н-А-Д-І-Я