Не забудемо дитинство босоноге,
Що до нас приходить часто у вісні.
І ведуть туди щасливії дороги,
Линуть звідти співи птахів голосні.
Приспів:
Веде мене, веде мене дорога,
До рідного, до рідного порогу.
У світлий, ніжний край мій незабутній,
Туди де було свято, були будні.
Достигають у садах червоні вишні,
Зігріває сонце річку й береги.
Я пригадую історії колишні,
Їх у пам'яті з тобою зберегли.
Бігли весело купатися до річки
І вплітали конюшину у вінки.
Заплітали білі бантики в косички,
Доторкалися метелики руки.
Прокидалися з тобою до схід сонця,
Гнали в поле вередливу череду́.
Засинали коли місяць у віконці,
Догравав свою сонату на ходу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830260
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 24.03.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)