Муза і рими знову просяться на волю
З полону божевільної душі.
Легко і просто відпускаю їх я в долю,
У подорож, народжену з віршів.
Муза і рими стрімко ляжуть на папері,
І знищити їх зможе лиш вогонь.
Тихо прийду́ть, не стукавши у двері,
Нема для них ніяких перепон.
Муза і рими тихо кличуть за собою
Летіти у незвідану даль.
Все там зігріте буде щирістю, любов'ю,
Там разом ходять радість і печаль.
Муза і рими - друзі вірні та найкращі,
Ви ділитеся крихтою тепла.
В темні часи мене не кинете нізащо,
В житті вас несподівано знайшла.
Муза і рими - вічна за́гадка поета,
Напевно, нам її не розгадать.
В цьому житті, коли все міряють в монетах,
Пізнали ми чарівну благодать!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830292
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2019
автор: Амідала Саудаде