Нехай дороги наші розійшлися,
Був літній вечір зоряний,п'янкий.
У вічному коханні не клялися,
Та серце огортав вогонь палкий.
Коли скрізь роки ми зустрілись,
У подиху твоїм відчув весну.
І сумніви відразу десь поділись,
Як жив без тебе досі не збагну.
Щасливі ті, хто може так любити,
У юні роки, чи вже не зовсім молоді.
Надіятись, чекати і зустріти,
Одне на двох кохання у житті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830414
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2019
автор: Горбаль Василь