чекати так спрагло тобою із рішень весни
і вірити в диво, можливо уже і занадто.
межа неповернень, де крок не твоєї вини,
чи як ти там кажеш, тримати у собі не варто...
світ диво-ілюзій, чи ким ми з тобою були?
закохана осінь, чи просто п/янка невимовність...
та тільки світанки з надії думками спливли
і я оцінила твою часову всю жертовність...
межа неповернень чи просто чуттєва війна?
ти вільний, як вітер і крила твої із реалій...
бо в серці моєму давно вже із рішень весна,
чи просто втомилась від марних, безглуздих баталій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830512
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2019
автор: Квітка))