Я все життя переписала кармою.
В спокусах потонув мій мирний рай.
Та вірю, що живою і реальною,
Колись ще відшукаю чистий край!
Той край, що кров'ю з брудом обтесований.
Загублений у чорній далині.
Для нас, таких зіпсутих і змарнованих,
Відгукнеться ще жалістю в вікні!
Не буде місця там гріхам і зговору.
Відмиєм чорні лиця у воді.
Ми, ще не втямившись від свого ж сорому,
Очистимось від грязі та землі!
Покаємось, бо від гріхів не втримались,
Життя для нас було таке ховзьке.
Ми обвиняли всіх, й самим вже вірилось,
Що доброта й любов -- то не людське!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830592
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 26.03.2019
автор: _VISKAS_