Йде дощ… Малюнки на вікні…
В розмитих написах на стінах
Читаєш правду уві сні,
Шукаєш, хто і в чому винен.
Так хочеш пити… Де той дощ…
Посіяв паростки прощання
В очах забутих нами площ,
Забрав надію днів останніх.
Рядки дощу… Пророчий зміст…
Нагадує душа про осінь,
У гніздах небезпечних міст
Весна притулку вже не просить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830681
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2019
автор: Юлія Рябенко