Невже минуле здатне оживати,
Коли поринеш знов в його обійми?
Невже воно спроможнє травмувати,
Так ніжно пригорнувши тебе крильми?
Невже все те, що так давно було,
Заховане вже там... у закутках душі...,?
Та всупереч думкам, що все уже пройшло...,
Жагучі спогади тих днів немовби вітром знову принесло..., неначе хвиль душевних давно забутий слід...
Воно тебе раптово огортає...,
Не даючи про себе знати ні на мить...
Але коли те місце покидаєш,
Одразу відчувається, як та струна щемить...
І хочеться назавжди повернутись до рідних стін, знайомих тих людей,
Які тобі ріднішими за друзів стали,
Бо стільки років по життю пліч-о-пліч йшли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830699
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2019
автор: Searose