Казав мені старий дід
- Тобі заміж вийти слід.
Йому років десь 102,
Я дівчИна молода
А калина, а калина не верба
Я дівчина, я дівчина молода
Мені ж казала стара баба,
Що женитись мені треба.
А їй вік другий сотЕць,
А я хлопець молодець.
А береза, а береза не дубець.
А я хлопець, а я хлопець молодець.
Зупинив мене багатий
І пита – Хочеш зарплату?
Хоч я добре працював
Він грошей мені не дав.
А багатий, а багатий не бідняк.
А троянда, а троянда не ріпак.
Сусіда каже в один час
-А давай підемо в ЗАГС.
Я пішла як він сказав,
Бо ніхто заміж не брав.
А смерека, а смерека не сосна.
Заміж краще, заміж краще ніж одна.
Росіянина зустріла,
Дві години говорили.
Він усе мені- Чьто-чьто?
Ну а я йому- Шо-шо?
Зерна кави,зерна кави й капучин,
Українець,українець не москвин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830803
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 28.03.2019
автор: artur gladysh