́́Дідусь до онуків звертався, повчав він малечу:
Виходячи з дому щоранку, зроби лиш три речі -
Три правила про́сті дають нам і спокій і сили,
Ось так я роблю, як мене ще в дитинстві навчили:
Спочатку поглянути вгору мені було треба,
Щоб я не забув, хто мене споглядає із неба.
Бо там є Отець наш небесний, він нас захищає,
Веде по життю, і на істини шлях направляє.
Дивився я потім на землю, що є під ногами,
Що сонцем зігріта і щедро омита дощами,
Щоб в цю мить усвідомити це попри сум і журу,
Як мало потрібно мені буде місця, коли я помру.
А потім свій погляд звертав я на тих, хто бідує:
На хворих, сліпих, і на тих, хто нічого не чує.
Хіба це не щастя, що я цього горя не знаю?
І вдячністю повнилось серце за все, що я маю.
Ось так і вдалося мені всі незгоди здолати,
Прожити щасливо і мудрість безцінну придбати.
І вам я бажаю завжди пам»ятати ці речі:
Три правила про́сті - дідусь посміхався малечі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830820
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2019
автор: Любов Вакуленко