В безмежних межах
Усіх усюд
Шукає Вежі,
Блукає люд
Не жінка, ніби
Й не чоловік
Який це вимір,
Який це вік?..
Незнаний колір
Забутих снів
Не вчить ніколи,
Що світ здурів
Ми всі удома,
А в нас — не всі!
Душа-судома,
Біг в колесі
Приспів
Ключі від хати
Забув у хаті...
Шалена паті,
На автоматі
Життя в форматі,
По абонплаті,
На автоматі,
На автоматі,
На автоматі,
На автоматі!..
***
Діла людини
Пішли у сток,
У конюшини
П'ять пелюсток
Гучні ті гасла,
Духовна вись
Давно загасли
— Ми дожились
Ми — боги-клони,
Ми — самозвань,
Природи лона
— Ганьба стараннь
Самі не знаєм,
Куди зайшли...
Так ось і маєм!
— Щоб так жили!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830826
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2019
автор: Ніколя Петрович